Пошук

Яндекс.Метрика




Здолбунівська районна станція юних техніків
Головна | Реєстрація | Вхід
Каталог файлів


Головна » Файли » Мої файли

Підготовка матеріально-технічної бази колективної радіостанції.
[ Викачати з сервера (48.0Kb) ] 06.10.2011, 12:20:44

   Всі  технічні види спорту мають одну особливість. В них майстерність спортсмена, його інтелектуальні і фізичні можливості помножуються на можливості техніки. Той спортсмен, у якого ці складові кращі, і стає переможцем. Все це справедливо і до радіоспорту, а особливо такого спорту як радіозв’язок на КХ і УКХ. Справа в тім, що сучасний радіоефір дуже густо заселено. Є такі дані: в 30 –х роках минулого століття, тобто через 30 років після відкриття радіо в світі було півсотні радіомовних КХ станцій і кілька тисяч радіоаматорських. Через 50 років, тобто у 1980 році по даних IAKU (Міжнародного союзу радіоаматорів створеного в Парижі 1925 році ) вже було 1,5 мільйона радіоаматорських і понад 20 млн. різних радіостанцій. За останні 25 років ці цифри зросли як мінімум в кілька разів. Адже з'явилися тисячі радіомовних станцій в УКХ діапазоні, сотні каналів телебачення, службовий зв'язок, кожен таксист має радіостанцію не кажучи про служби, а якщо враховувати, що мобільні телефони це ті самі радіостанції потужністю до 5 Вт, то рахунок піде не на сотні мільйонів.

   Свій вклад в засмічення ефіру вносить і побутова техніка починаючи від електробритви і закінчуючи комп’ютерами і автомобілями. Це все до того, що сьогодні на вхід приймача радіостанції діє величезна сумарна потужність радіосигналів і прості технічні рішення вже неефективні.

   Цей  маленький екскурс в історію для того, щоб показати, як важливо при оснащенні колективної радіостанції мати сучасну з високими технічними параметрами апаратуру.

   Основні технічні складові колективної КХ радіостанції це:  

   1.Приймально-перадавальна апаратура.

   2.Допоміжне обладнання.

   3.Антени.

   Якщо колектив має амбітні плани на призові місця, то треба і подумати про місце розміщення радіостанції подалі від виробничих зон, електротранспорту, вуличного освітлення лампами денного світла і т.п.

   Сьогодні всі солідні КХ аматорські станції свої контекстові позиції виносять за межі міст по двох причинах:

1. Для знищення перешкод.

2.Для можливості побудувати ефективні антени.

   Для цього потрібно не дах (в кращому випадку будинку), а мінімум кілька гектарів  вільної від забудов і         електролінії землі.

   Наше ж завдання - не максимальний результат у змаганнях, а навчити дітей розуміти і любити радіоспорт,                    дати поштовх до свідомого вибору професії, знайти свій шлях підвищення інтелекту, професійної  і спортивної            майстерності, змістовного використання вільного часу.

      Тож під таким кутом зору і будемо розглядати наші проблеми:

1. Приймально-передавальна апаратура.

   Трансивер може бути придбаний, а може бути виготовлений своїми руками. Для цього є елементна база та відпрацьовані схеми.

   На радіостанції UR4KWU використовується саморобний ламповий трансивер (створений по структурній схемі легендарного UW3DI). Він виготовлений у 1985 році, коли було опубліковано багато схем по удосконаленню цього трансивера, в схему вніс і свої удосконалення, так що оригінальних вузлів автора майже не залишилося.  По        динамічному діапазону і головне, сервісним зручностям, він, звичайно не може конкурувати з класними апаратами.    Ми це добре відчуваємо, особливо  на змаганнях. Зате по якості сигналу у нас лише хороші відгуки. На даний час      цей трансивер нас вже не задовольняє, маємо надію на поновлення бази радіостанції. Адже, ми могли б освоювати       сучасні цифрові види зв’язку з використанням комп’ютера. Вже  в цьому році проводились змагання серед     молодіжних  р/ст. України з використанням цифрового виду зв’язку. Удосконалення матеріально-технічної бази     гуртка дасть можливість зацікавити ще більше сучасну молодь радіоспортом.

   Висновок: на колективній р\ст повинен бути сучасний високоякісний трансивер

(до речі і не один). Для участі у змаганнях, щоб мати хороший результат, потрібен підсилювач сигналу. Його можна і купити і зробити. Ціна сучасного підсилювача 4-5 тис. доларів.

  На нашій радіостанції використовується підсилювач на двох лампах ГУ-72. Раніше ми працювали на підсилювачі на лампах ГК-71. Параметри нашого підсилювача такі: на аноді – 1300в, анодний струм максимум 450-500 ма. Наш трансивер має регулятор вихідної потужності і при звичайній роботі ми даємо таку розкачку, щоб анодний струм був не більше 300 ма. Реально ми маємо в антені макс. 150-180 Вт. Наша радіостанція 1 категорії по регламенту ми можемо працювати з потужністю до 200 Вт. Мій багаторічний досвід говорить, що для звичайної роботи такої потужності більше ніж досить.

   В змаганнях ми дещо збільшуємо розкачку, так що анодний струм становить на піках 450-500 ма. Якщо анодний   струм стає більшим, сигнал стає нелінійним, різко погіршується його якість. Збільшивши анодну напругу, можна       було б цей показник покращити, але в конструкції це не передбачено та головне, що додаткових 50-80 Вт великого ефекту не дадуть. 

   В даний час  в більшості "дорослих" особливо міжнародних змаганнях, як правило є залік по трьох підгрупах:         QRP ( робота з потужністю до 5-10 Вт) малої потужності (LP) – 100-150 Вт і великої потужності (HP) максимальна потужність також обмежується. Такого поділу серед молодіжних р\ст немає, а звідси -  і немає

чесного змагання.

   Питання потужності  сьогодні є найбільшою проблемою в радіоспорті. На дитячих колективних р\ст потрібно дотримуватись вимог регламенту, підвищувати майстерність, вдосконалювати антени.

    Які ж лампи потрібно вибирати? Практично можна робити на любій ВЧ і, навіть, НЧ лампах  які у вас є, або є можливість придбати. Але тут треба мати певні знання і досвід. Якщо у вас цього недостатньо, є багато перевірених часом схем і конструкцій. Я зробив і працював в свій час Ра на 3-х ГЧ-50, на ГК-71, в даний час ми працюємо на       двох ГУ-72.

   Сьогодні модним є робити підсилювачі меншого розміру. Якщо це для малогабаритної квартири, то це ще можна допустити, хоча в принципі це абсолютно некомпетентне рішення. Справа в тому, що котушка П контура повинна     бути на відстані як мінімум двох її діаметрів від стінок корпусу. Якщо відстань менша, різко знижується добротність контура, а відповідно його ККД.

     Висновок: чим більшого розміру буде коробка корпуса для підсилювача, тим надійнішою буде робота і головне більшу потужність можна з нього взяти.

    Друга обов’язкова порада: робити блок живлення окремо. Це вирішує кілька проблем. Можна використовувати трансформатор із запасом потужності, а це надійність і головне не буде спаду напруги в момент передачі.   Конденсатори фільтра можуть бути любих розмірів і великої ємності, що суттєво впливає на якість сигналу.

    Обов’язково на виході підсилювача потрібно ставити дросель для стікання на землю статичних зарядів, особливо якщо використовується антена типу "диполь" або "вертикаль". Якщо антена типу "дельта", його може не бути.

   Принциповим є питання скільки займає часу переналаштування трансивера і підсилювача при переході з діапазону          на діапазон. У нас цей показник біля 2-х хвилин, а інколи і більше. Зробивши за дві години роботи 5-6 переходів ми втрачаємо 10-15 хвилин. Сьогодні є технічні рішення, які дозволяють робити перехід з діапазону на діапазон за лічені секунди.

2. Допоміжне обладнання

    Наявність комп’ютера та цифрового магнітофона зробить роботу на р\ст цікавішою, комфортнішою та     оперативною.

3. Антени

  Велике значення для успішної роботи р\ст має антена. Антену також можна купити, а можна зробити, та       обов’язково її  потрібно правильно встановити та налагодити. Проблема  ускладнюється тим, що умови розміщення        у кожного різні.

   Основні базові конструкції антен для НЧ діапазонів це:

 1. Довгий провід (LW)

 2. Диполь

 3. Вертикаль

 4. Рамочні антени.

   Всі інші це, як правило, варіанти цих конструкцій пристосовані до певних умов.

   Найкращою із вказаних антен є рамочна антена (особливо для прийому). Примінивши певні конструктивні рішення,            її можна використовувати для ефективної роботи на всіх діапазонах.

   На UR4KWU використовується рамочна антена типу  "дельта" з урахуванням можливості роботи в  діапазонах 3,5-7 і 14 МГц. Люба антена повинна бути налаштована, інакше її робота буде неефективна.

    Чи можна розраховувати на успіх в змаганнях без підготовлених операторів? Звичайно, ні. Навчити говорити дітей         в мікрофон, проводити звичайні  QSO в принципі не так і складно. Для участі в змаганнях оператор повинен                  володіти кількома якостями: вміти слухати, не розслаблятися, відчувати ситуацію в ефірі, чітко говорити, миттєво реагувати на ситуацію, добре знати можливості трансивера. Такі вміння виробляються  лише при  постійних     тренуваннях та активній участі у змаганнях.

     Гурток радіооператорів має величезні можливості та резерви для формування основних компетенцій особистості гуртківця.

   

Поліщук Микола Мілентійович - начальник колективної радіостанції ЗРСЮТ.



Категорія: Мої файли | Додав: ЗСЮТ
Переглядів: 757 | Завантажень: 151 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2018